3 березня 2014 року в Києві, на тлі глибоких суспільних потрясінь після Революції гідності, відбулися перші неформальні зустрічі групи інженерів, військових аналітиків, ІТ-спеціалістів і науковців. Учасники цих дискусій дійшли спільного висновку, що традиційні політичні ідеології вичерпали свій потенціал і не здатні ефективно відповісти на виклики XXI століття. У своїх обговореннях вони активно спиралися на ідеї Жака Фреско та концепції The Venus Project, вбачаючи в них основу нової суспільної моделі.

21 червня 2014 року у Києві відбувся установчий З’їзд, який проголосив створення Об’єднання раціонального розвитку “Думаючі, сильні — вільні”. Назва об’єднання відображала його базові принципи: формування суспільства, що приймає рішення на основі знань і науки; побудову технологічно розвиненої держави; а також звільнення людини від економічного примусу. Лідером об’єднання було обрано військового, підприємця та дизайнера Олександра Ігоровича Ларіна. Керівним органом став Центральний Технократичний Комітет, до складу якого увійшли фахівці у сферах штучного інтелекту, енергетики, біоінженерії, логістики та соціального моделювання. Від самого початку об’єднання задекларувало стратегічну мету — трансформацію існуючої економічної системи у ресурсно-орієнтовану модель без використання грошей.

У 2015–2016 роках об’єднання зосередилося на ідеологічному становленні та просвітницькій діяльності. Було започатковано рух “Лабораторії майбутнього” — відкриті простори для лекцій, моделювання міст майбутнього та тестування альтернативних економічних систем. У цей період сформульовано ключовий принцип діяльності: “Не реформи — а заміна системи”. Об’єднання активно критикувало сучасну банківську систему, приватну монополію на ресурси та політичний популізм.

2017 року об’єднання перейшло до практичних експериментів, створивши “експериментальні зони” у Києві, Львові та Харкові. У цих зонах впроваджувалися моделі безгрошового обміну, цифрового обліку потреб і спільного користування ресурсами. Тоді ж було запущено платформу “РесурсNet” — алгоритмічну систему, яка аналізувала потреби громадян, оптимізувала розподіл ресурсів і прогнозувала можливі дефіцити.

У 2018 році об’єднання вперше організувало масштабні акції протесту. У Києві відбувся “Марш майбутнього”, який зібрав десятки тисяч учасників. Основними гаслами були ідеї відмови від грошової системи, використання автоматизації в інтересах суспільства та визнання ресурсів спільною власністю. Після цього об’єднання зазнало гострої критики з боку медіа та політичних опонентів, а частина його ініціатив була заблокована на місцевому рівні.

На парламентських виборах 2019 року об’єднання вперше взяло участь у загальнонаціональній політиці. Його програма передбачала поступове скасування грошової системи, автоматизацію ключових галузей економіки, створення національної ресурсної бази даних та забезпечення безкоштовного доступу до базових послуг. Хоча результат виборів був скромним, об’єднання здобуло підтримку серед молоді, представників ІТ-сектору та інженерних професій.

У 2020 році, під час пандемії COVID-19, об’єднання розгорнуло масштабну систему допомоги населенню. Було організовано безкоштовну доставку продуктів, автоматизований розподіл ресурсів і координацію через цифрові платформи. Цей період об’єднання використало як практичне підтвердження ефективності своєї моделі.

У 2021 році на II З’їзді об’єднання ухвалило стратегічний документ “Перехід до постгрошового суспільства”, який передбачав повну цифровізацію ресурсів, автоматизацію виробництва, скорочення робочого часу та поступове зникнення грошей. Тоді ж було створено аналітичний центр — Інститут системного майбутнього.

У 2022–2023 роках об’єднання активно долучилося до процесів відновлення країни, зосередившись на проєктах автономних енергосистем, модульного житла та безкоштовного транспорту. Об’єднання почало просувати ідею не лише економічних змін, а й повної трансформації способу життя людини.

У 2024 році об’єднання перейшло до етапу політичного зміцнення, створивши мережу так званих “розумних громад”. У цих громадах рішення ухвалювалися за допомогою алгоритмів, бюджети були відкритими, а ресурси розподілялися автоматично. Таким чином формувалася паралельна система управління.

На III З’їзді у 2025 році об’єднання оголосило курс на “демонтаж капіталізму через технологічне витіснення”. Основними напрямами стали створення безгрошових зон, запуск автономних виробництв і перехід до ресурсної логістики. Лідер об’єднання наголосив, що головна стратегія полягає не в боротьбі з існуючою системою, а в поступовому створенні альтернативи, яка зробить її застарілою.

З розвитком об’єднання всередині нього сформувалися три ідеологічні течії: еволюціоністи, які виступають за поступовий перехід; технократи, що підтримують швидку автоматизацію; та радикали, які наполягають на негайному скасуванні грошової системи. Це спричиняє внутрішні дискусії щодо темпів і методів реалізації програми.

Станом на сьогодні Об’єднання раціонального розвитку “Думаючі, сильні — вільні” залишається однією з найбільш нетрадиційних сил на українській політичній арені, поєднуючи технократичні підходи, футурологічні ідеї та практичні експерименти у сфері альтернативної економіки. Воно продовжує розширювати мережу своїх прихильників, зосереджуючись на довгостроковій трансформації суспільства та впровадженні нових моделей управління і розподілу ресурсів.